Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Зги́бнути, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться. МВ.
Омана, -ни, ж. 1) Обманъ зрѣнія, миражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Єв. Мр. IV. 19. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Мил. 35. Cм. оман 2.
Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі. Левиц. І. 198.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Тишкуватися, -куюся, -єшся, гл. Шептаться? Дівчата тишкувались. Мкр. Н. 30.