Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик. Мет. 472.
Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій. Желех.
Запили́ти Cм. запилювати.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Позбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. Чуб. От хлопці позбігались. ЗОЮР. І. 76.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Свиний, -а, -е. Свиной. Ном. № 887. в свиний голос прийти, зробити. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать). Ном. № 7797.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.