Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Астря́б, -ба, м. = Яструб. Вх. Пч. II. 8.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Н. п. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Чуб. V. 1171. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку. Ном. № 2795.
Назбіра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Собраться. Багацько назбіралось того люду. Стор. МПр. 75.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.