Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХII. 95.
Бурити, -рю, -риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.
Копнути Cм. копати.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Кв. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає. Чуб. V. 606.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Торавець, -вця, м. Паршивецъ. Угор.