Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Бухня, -ні, ж. Маленькая хата изъ плохого матеріала, съ незаконченной (съ боковой стороны?) крышей. Гн. І. 81. Шух. І. 112.
Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Виднівка, -ки, ж. Бочка, въ которой было вино. Вх. Лем. 397.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
Куцина, -ни, ж. Короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имѣетъ три складки, называемыя усами, и низкій воротникъ. Харьк. г. ХС. IV. 50.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало. Мир. Пов. II. 74.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.