Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Обзлачний, -а, -е. = смашний. Вх. Уг. 254.
Перехарамаркати, -каю, -єш, гл. Поспѣшно прочесть подъ носъ, пробормотать. Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам! Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Потішечка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий. Драг. 244.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.