Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельможність, -ности, ж. Знатность. Желех.
Добазарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Окончить торговать на базарѣ.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Насталити Cм. насталювати.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Піврічний, -а, -е. Полугодовой. Желех.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка. Черн. у.