Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Брацтво, -ва, с. = братство.
Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.
Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Рудч. Ск. І. 194. Сина жаль, а дочки ще жальніше. Харьк.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Обморочити Cм. обморочувати.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Промикати, -каю, -єш, гл. Продернуть, протянуть сквозь что. Шух. І. 238.
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. Н. Вол. у.
Чаркуватися, -куюся, -єшся, гл. Выбивать. Чаркуються, та все й пропивають. Г. Барв. 290.