Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Лах, -ху, м. = лаха. Желех.
Надсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. надсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Ном. № 7183. Як збрешеш, то хоча надсядься. Котл. Ен.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Росполохувати, -хую, -єш, сов. в. росполохати, -хаю, -єш, гл. Распугать, разогнать. Сипни пірнатими і росполохай хижих. К. Псал. 319.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.