Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна. Грин. ІІ. 208.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають. К. ЧР. 16.
Обсмикувати, -кую, -єш, сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась. Г. Барв. 127.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Погрозити Cм. погрожати.
Роскурювати, -рюю, -єш, сов. в. роскури́ти, -рю, -риш, гл. Раскуривать, раскурить. Я йому роскурила (люльку) і падала. Ном. № 9302.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.