Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Мет. 8. Козак нагайкою стріли відбиває. Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є. Чуб. V. 36.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Маслачо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ маслак. 2) Кость пальца, Falanga.  
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Напра́вити Cм. направляти.
Трикутник, -ка, ж. = трикут. Желех.
Удова, -ви, ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова. Ном. № 12319.
Уподобний, -а, -е. Нравящійся, угодный, приходящійся по вкусу. Довший батіжок цьому хлопчикові уподобніший, ніж короткий. Рк. Левиц.