Білизнина, -ни, ж. = білизна 1.
Доло́шка, -ки, ж. Ум. отъ доло́ня.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий.
Нашмаровувати, -ровую, -єш, сов. в. нашмарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намазывать, намазать (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ).
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду.
2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике.
3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю.
4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. Ум. чистенький, чистесенький. чистюнький. .
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.