Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней. Г. Барв. 195.
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися. Мил. 93.
Портрет, -та, м. Портретъ.
Роздорож, -жу, м. = роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож. Драг. 56.
Сторожовня, -ні, ж. Сторожка, комната, будка для сторожа. Черн. у.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.