Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью. Вх. Лем. 398.
Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Дещо. Як грядини, у його котилися сльози. Г. Барв. 508. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Волч. у. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет. Волч. у.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий. МВ. ІІ. 191.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. І. 34.
Кульга, ги́, м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125.
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Повідщипувати, -пую, -єш, гл. Отщипнуть (во множествѣ). Не забудь же, поодщипуй довгі корінці в росаді, а то капуста дратиметься вгору. Славяносерб. у.
Ракша, -ші, ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію. Ном. № 14029.
Середній, -я, -є. 1) Средній, срединный. Чуб. V. 938. Поперед війська не вихвачайся, а позад війська не зоставайся, держися війська все середнього. АД. І. 16. 2) Среднихъ лѣтъ. Ой маненьких потоптала (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала. Н. п.