Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Голоправда, -ди, м. и ж. Правдивый мужчина, правдивая женщина. Він на ню звіряв усе, а вона й не мошенниця — голоправда все. Зміев. у.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Непідвладність, -ности, ж. Независимость. Желех.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві. Чуб. II. 389.
Прилічи́тиCм. Прилічувати.
Приневільний, -а, -е. Подневольный, рабскій.
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Удержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. удержатися, -жуся, -жишся, гл. Удерживаться, удержаться. Не держались на горі, а під горою не вдержишся. Ном. № 13518. Тепер я не хочу нічого: дасте свиту да рушницю, бо в мене нічого не вдержиться. Рудч. Ск. І. 91.