Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Довго, довго дивувались на її уроду. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Від дурня чую, то ся не дивую. Багатий дивується, як убогий годується. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Зп.. = сп..
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Іван палахнув наче та поломінь.
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась.
Слобідка, слобідочка, -ки, ж. Ум. отъ слобода.
Страховина, -ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Ум. страховинка, страховиночка.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.