Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. І. 64.
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів. МВ. І. 61.
Дурк, -ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. ду́рки роби́ти = дуркати. Вх. Лем. 412. Cм. туркіт.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Камен. у.
Обкидати II, -да́ю, -єш, сов. в. обки́нути, -ну, -неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у.
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.