Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене.
Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды).
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ.
Росколихуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. росколихатися, -хаюся, -єшся и колишуся, -шешся, гл.
1) Раскачиваться, раскачаться.
2) Разойтись, развеселиться. Росколихались наші дівчата.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа.
Храбори мн. = хорбури.