Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство. Мир. ХРВ. 394.
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.  
Рогачик, -ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Сіпанина, -ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.