Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров.
Осквернятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оскверни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Оскверняться, оскверниться.
Піддирання, -ня, с.
1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу.
2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Посковувати, -вую, -єш, гл. Сковать (многихъ). У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, по два, по три докупи посковувано.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Смішити, -шу́, -ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей.
Сукотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару.