Збін, збо́ну, м. Амвонъ. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. 2) — водяний. Раст. Nymphaea alba.
Підкова, -ви, ж.
1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами.
2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться.
2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі.
Роскидатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскидатися, -даюся, -єшся, одн. в. роскинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Панночка на стільчику роскинулась, плаче.