Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ.
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває.
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. Бриль повстяний. Язик мов повстяний.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! Народ так і шарахнув з манастиря. Діти.... налагодились шарахнути за двері. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.