Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галунка, -ки, ж. = крашанка. МУЕ. І. 171. КС. 1891. V. 191.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Доло́влювати, -люю, -єш, сов. в. доловити, -влю́, -виш, гл. Долавливать, доловить.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. Грин. III. 410. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника. К. Орися.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Перемітний, -а́, -е́ Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної. Гол. IV. 497.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.