Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
Лісу́нка, -ки, ж. Жена лісуна́. Грин. Изъ устъ. 13.  
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Гол. II. 107. Мостила мости жовтими покости. Гол. IV. 409.
Прохарчування, -ня, с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416).
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Чуб. V. 1010. Розложисті роги. КС. 1898. VII. 44.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. тарадаєчка.
Токовий, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота. Рк. Левиц.
Харем, -му, м. Гаремъ. Дрімає в харемі — в раю Византія. Шевч. 58.