Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи). Радом. у.
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ. Вх. Лем. 395.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво. К. ЦН. 218.
Підперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підперезатися, -жуся, -жешся, гл. Подпоясываться, подпоясаться. Підперезалась червоним поясом. Рудч. Ск. І. 55.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Н. п. Ум. уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.