Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Сіла одітхнути.
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. Ґонтовий дах Округи церкви.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca.
Милі́н, -на, м. Рукоятка у ручной мельницы.
Ниць I нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся.
Прикохати, -хаю, -єш, гл. Присмотрѣть за чѣмъ, съ любовью позаботиться о всемъ необходимомъ (для дѣтей, животныхъ, растеній). На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня: і на ту хату нову, не біляну давно, неприбрату; на той город не скопаний, не обсіяний; той садок не прикоханий.
Причілок, -лка, м.
1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ.
2) Боковая стѣнка сундука.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.