Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Безпутство, -ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих.
Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати.
Зостріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зострі́тися, -рі́нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.).
Раїна, -ни, ж. Пирамидальный тополь. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата.
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L.
Спречка, -ки, ж. = суперечка.