Виднота, -ти, ж. Свѣтъ, освѣщеніе, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. на видноті. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Поставлю я світлицю на високій горі. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться.
2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові.