Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. ЗОЮР. І. 97. А хто дома, той господарює. Н. п. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. Левиц. І. 254. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі. К. МБ. XІ. 157.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Пооб'язувати, -зую, -єш, гл. = пообв'язувати.
Тичковий, -а, -е. Вьющійся по тычинѣ. Тичкова квасоля. Н. Вол. у.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами. Угор.
Уздила, -ди́л, мн. = удила. Гол. І. 40.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатній. Мнж. 8.