Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́янка, -ки, ж. Дѣловое время, время дѣйствія.
Зами́ти, -ся. Cм. замивати, -ся.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. І. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.