Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом.
Коморити, -рю, -риш и коморува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Жить на квартирѣ. Він коморит у мене.
Ласувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Поли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ!
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його.
Поріднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Породниться. Не судив Господь нам поріднитись.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Христосування, -ня, с. = христосання.