Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик.
Гайдамашок, -шка, м. Ум. отъ гайдамака.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Кавід, -вода, м. Родъ, порода. Дід його, батько і мати, та і ввесь їх кавід такий закатований.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили.
2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде.