Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Времення, -ня, с. Хорошая погода? Чиє времення, того й погода. Ном. № 13354.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Лапочка, -ки, ж. Ум. отъ лапа.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві. Ном. № 7308.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Рожівна, -ни, ж. Дочь розы. Рожа дочку чесала, як чесала та й навчала: «дочко моя, рожівно!...» Мет. 300.  
Уява, -ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. ІІІ. 101.