Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Змочувати, -чую, -єш, сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Мир. Пов. І. 170. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Ні дощик його не змоче. Мет. 208.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Опатрати, -раю, -єш, гл. = обпатрати.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. І. 262.
Сіделечко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Чуднота, -ти, ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво. Вх. Уг. 276.