Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть. Рудч. Ск. І. 21.
Заві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. заверті́ти, -верчу́, -ти́ш, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Макс. (1349) 103. Мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. 2) Завертывать, завертѣть, завинчивать, завинтить.
Занести́, -ся. Cм. заносити, -ся.
Облічитися, -чу́ся, -чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе. Желех.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Сад, -ду, м. 1) Садъ. Сади рясні похилились. Шевч.виноград. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати. Шевч.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець. Желех.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.