Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл.кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Чуб. V. 621. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла. МВ. (О. 1862. III. 77).
Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. Мир. ХРВ. 19. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Алв. 26. Козак в лузі окликнувся. Котл. Н. П.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. Лебед. у. На опадці гарне жито роде. Черниг. г.
Ребровачка, -ки, ж. = рубель (для катанья бѣлья). Вх. Зн. 68.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.