Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довгові́їй, -ві́я, -ві́є. Съ длинными рѣсницами.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Крій пред. = край. Ой там моя хаточка крій води. Макс.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Петелька, -ки, ж. 1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь. Новомоск. у. 2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле. Угор. 3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна. Шух. I. 171.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Рк. Левиц.
Чиж, -жа, м. 1) Чижъ, Fringilla Spinas. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. чижик. Весною чижик молоденький, такий співучіш, проворненький в садочку все собі скакав. Гліб.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.