Гейсь! меж. Крикъ на воловъ: направо. Cм. гейс. Cм. ча.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Перейшов у їхню віру.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Порть, -ті, ж. = порт 1.
Розробити Cм. розроблювати.
Сплавовий, -а, -е. О женщинѣ: больная сплавом. Іду шукати сплавової жінки.
Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Город із стома церквами. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. — сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! — крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ.