Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. І. 18.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Совп, -па, м. = подошов. Вх. Пч. II. 24.
Четвертак, -ка, м. 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.