Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біз, бозу, м. = буз. Владим. у. Волын. г.
Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. Камен. у. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Екатер. г. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки. Гол. І. 271.
Оплава, -ви, ж. Облава. Мнж. 187.
Переколоти, -ся. Cм. переколювати, -ся.  
Перескаржити, -жу, -жи́ш, гл. = перешкожати. ...перескаржили у її роботі. Гн. II. 125.
Пукалка, -ки, ж. 1) Cм. пукавка. 2) Раст. Campanula, колокольчики. Вх. Лем. 458. 3) Кисточка на концѣ кнута. Вх. Уг. 264.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Удіти Cм. удівати.