Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Закльо́вок, -вку, м. Надклеванное яйцо, изъ котораго долженъ выйти цыпленочекъ. Н. Вол. у.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Нага́льний, -а, -е. 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). Ном. № 2096. 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Суголовок, -вка, м. 1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь. Канев. у. 2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.
Штрапувати, -пую, -єш, гл. 1) Штрафовать. 2) Страховать. Черк. у.