Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Перестрітник, -ка, м. Раст. Atriplex latifolia. Лв. 97.
Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. МВ. І. 64. Очі понурив у землю. Кв.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти. Шейк.