Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе). Драг. 170.
Прибудовувати, -вую, -єш, сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить. Г. Барв. 379. Н. Вол. у. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів. Стор. МПр. 65.
Протверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться, отрезвиться. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. II. 12.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.