Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Дошпаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. дошпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домазывать, домазать при обмазкѣ хаты глиной, при замазываніи щелей. Дошпаровуй уже швидче, а то ж воно висхне. Харьк.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки. Ив. 51.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Колись нар. 1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Буж колись шляхетчина. Шевч. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Макс. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. К. ЧР. 2) Когда-нибудь. Нароблять вони колись нам до сто чортів лиха. Стор. 3) Какъто разъ. Колись прихожу, а він такий гнівний.
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. Макс. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде. Мет.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Озивати, -ва́ю, -єш, сов. в. озва́ти, -зву, -ве́ш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам стягти цю колоду на сани. Радом. у.