Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Стор. II. 69. Угу, гугнить ворона. Стор. І. 15. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг. Стор. МПр. 110.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Невстидливий, -а, -е. Не стыдливый. А ти, Єво невстидлива! Гол. IV. 522.
Підіслати II, -ся. Cм. підстилати, -ся.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Сеньга, -ги, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила). Мкр. Н. 20.
Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. Г. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 84).