За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Ум. закомі́рочок.
Змережування, -ня, с.
1) Испещреніе узоромъ и пр.
2) Расшиваніе мере́жками.
3) Соединеніе мере́жкою двухъ частей рубашки, двухъ кусковъ ткани. Змережування бува: косе, стовпчиками і кругле.
Нарізну́ти, -зну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ нарізувати. Візьме стручечок да нарізне і впустить меду туди.
Недорісток, -тка, м.
1) Недоросль.
2) Карликъ.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Розбехкати, -каю, -єш, гл. Разлить, разбить.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
Цурувати, -рую, -єш, гл.
1) = цуркувати.
2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав.