Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Загажда́ти, -даю, -єш, гл. = загоджувати. Вельможная пані слуги загаждала: кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. І. 158.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Перебігнути, -ну, -неш, гл. = перебігти. Як іде хто куди-годі, а перебігне го заяць... то вже му сі не поведе. ЕЗ. V. 87.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Росклеветати, -вечу, -чеш, гл. Разгласить, разболтать. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували, нашую любов росклеветали. Грин. III. 187.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. г. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Чуб. V. 561. Статкує, то й має. Н. Вол. у.