Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпекуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпекатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Живуть вони собі поки що нічого, та як вона відпекається від його. Харьк.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хмельн. 65.
Зачорто́ваний, -а, -е. = забісований. Полт. у.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772. 3)у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.
Підшийок, -йка, м. = підгірля. Рудч. Чп. 250.
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися. Желех.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.