Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Обнести Cм. обносити.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Смовдь, -ди, ж. Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. Кріпкий як смовдь. Лубен. у.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.