Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Надивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. надиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Насматриваться, насмотрѣться. Годі надивлятися на нього. Я по тобі, луже, не наложуся, кого вірно люблю, — не надивлюся. Він на неї не надивиться.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу.
Роздзяпити, -ся. Cм. роздзяплювати, -ся.
Тиркати, -каю, -єш, гл.
1) Издавать звуки: трр.
2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом.