Борознюк, -ка, м. = борозняк.
Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Ди́бання, -ня, с. 1) Хожденіе на ходуляхъ. 2) Медленное и неловкое хожденіе (о людяхъ съ длинными ногами или о дѣтяхъ).
Каглянка, -ки, ж. Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити.
Прогляд, -ду, м. = перегляд. Частенько шлють мені землячки на прогляд свої словесні труди.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об.
1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига.
2) Насѣк. Anthomyia (meteorica).
Топцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Часто топтать.
2) — коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. Об землю тупотав ногами.