Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий.
Знакомитий, -а, -е. Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Це свита знакомита. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки? Моя жінка знакомита: підтикана ззаду свита, на ніжку налягає, ще й на плечах горбок має. Прийми (Гомере) нас під свою опеку знакомиту. Був альфа і омега знакомитого товариства святих братів Кирила і Неводі я.
Перемощувати, -щую, -єш, сов. в. перемости́ти, -щу́, -стиш, гл. Перемащивать, перемостить. Міст перемостили.
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить.
Такелецький, -а, -е. Вотъ такой большой.
Шамряти, -ряю, -єш, гл.
1) = шамрити.
2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться.