Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи. Гол. II. 477.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. І. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо. Чуб. І. 146.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького. Рудч. Ск. II. 203.
Леле́чка, -ки, м. Ум. отъ лелека.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Плюндрування, -ня, с. = пліндрування. К. ПС. 14.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Увесь, уся, усе, мѣст. Весь, вся, все. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Шевч. 167. Цілувались, обнімались з усієї сили. Шевч. 145. Я ростікся всіма сторонами. К. Псал. 91.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1. МУЕ. І. 40.