Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Гира! меж. Понуканіе для лошади.
Засічи́, -чу́, -че́ш, гл. = засікти.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий.
2) Переносно: упорный, упрямый.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели.
Нинішній, -я, -є. Сегодняшній. Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Потішний, -а, -е. Утѣшительный. Принесу вам потішну звістку.
Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі.