Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця.
Переиначити, -ся. Cм. переиначувати, -ся.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею.
2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий.