Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Желех. Cм. бовгар. Ув. болгарище. Левиц. Пов. 143.
Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть.... Грин. II. 163.
Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. І. 221.
Вирізняти, -няю, -єш, сов. в. вирізнити, -ню, -ниш, гл. Отличать, отличить отъ другихъ.
Галай 1) = галайко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) на галай-балай. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь. Ном. № 13030. 4) у галай світа піти. = гала світа піти. Желех. Cм. гала 2.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.
Шукач, -ча, м. Искатель. Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи. МВ. ІІІ. 29.