Бродисько, -ка, м. = брід 1.
Дого́нь 2, -ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Козеня, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком.
Ма́сляний, -а, -е. Масляный. за масляні вишкварки не помирились. Поссорились за ничто.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу.
Паця, -ці, ж.
1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья.
2) Кость: бабка. грати в паці. Играть въ бабки. А доки в паці будеш грати?
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь.