Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Довго́вастий, довго́ватий, -а, -е. Продолговатый. Канев. и Черкас. у. Ставочок довговастий.
За́йворонок, -нка, м. = жайворонок. Ум. за́йвороночок. Ой ти, братіку зайвороночку, пусти мене у сусіди. Чуб. V. 860.
На́встріч нар. 1) Навстрѣчу. Гаду, гаду, а він навстріч. Ном. № 5769. 2) При первой встрѣчѣ, съ перваго раза, по первому впечатлѣнію. Єсть у нас сестронька Маруся, шлеться до неї зі Львова воєвода. Вона його навстріч не злюбила, забачивши його, ворітечка замкнула. Шлеться до неї Степаночко єї: вона його навстріч полюбила, забачивши його, ворітечка одчинила. Рк. Макс.
Обновець, -вця, м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255.
Обпоганювати, -нюю, -єш, сов. в. обпоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.