Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Порозсікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (во множествѣ).
Поцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Потянуть, потащить.
2) Утянуть, утащить.
3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся.
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
Прогноїти, гною́, -їш, гл.
1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
2) Унавозить. Прогноїти поле.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер.