Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив.
Ду́шно нар. Жарко, душно. Душно мені, — ходім, дочко, до ставка купатись. Ум. душненько.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна.
Стовпчастий, -а, -е. Столбикомъ, столбообразный. стовпчасті (уставки) — уставки съ особаго рода вышивкою. І . 48.
Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ.