Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. вітрячок.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. Черк. у. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ (Уманск. у.), a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Смішний, -а, -е. Смѣшной.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ. Шейк.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. І. 25.