Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Невигода, -ди, ж. Неудобство. Не так шкода, як невигода.
Під'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Купи мені що під'їсти. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно.
Сливина, -ни, ж.
1) Сливовое дерево.
2) Слива. Нема над рибу линину, мясо свинину, ягоду сливину.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані.
Щерба, -би, ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами.