Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. Мкр. Г. 31. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. КС. 1883. IV. 376. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ. Браун. 24.
Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить. МУЕ. III. 53.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.