Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Обпинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обіп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Ратай, -тая, м. Пахарь. АД. І. 53.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.