Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Поз'їзджувати, -джую, -єш, гл. Испортить ѣздой. Вже ж твої ворон-коні та поз'їзджувані.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.
Уквітчати, -ся. Cм. уквітчувати, -ся.
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч.