Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Косоритися, -рюся, -ришся, гл. Заявлять претензіи; дерзкимъ быть съ кѣмъ либо. Вх. Зн. Желех.
Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. К. ЧР. 425. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша. Шух. І. 235, 81.
Примучити Cм. примучувати.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Трусанина, -ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.