Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть. Ном. № 1122.
Негідність, -ности, ж. Недостойность. Желех.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку. Вх. Зн. 46.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Пообмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обмалювати, но во множествѣ. Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, та й саму ограду округи Братства. К. ЧР. 82.
Похлинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. похлину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, захлебнуться. Загнибіда похлинувся, закашлявся. Мир. Пов. II. 52.