Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Окублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74.
Підглибляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підглиби́ти, -блю́, -биш, гл. Углублять, углубить борозду. Богод. у.
Попрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Выпрямиться.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.