Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Ум. бозінька.
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь
Вирячити Cм. вирячувати.
Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду.
Зодягати, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. І не зодіг його з мого достатку.
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить.
Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. 3) Раст. Leontodon taraxacum. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Піймали до рук. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. 2) — облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву.
2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом.