Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Засіва́льник, -ка, м. Поздравляющій съ новымъ годомъ и посыпающій при этомъ въ комнатѣ хлѣбными зернами. Прилуц. у.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Захва́чувати, -чую, -єш, сов. в. захвати́ти, -чу́, -тиш, гл. = захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.
Одна Cм. один.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Посіверіти, -рію, -єш, гл. = пошерхнути. Бач, як губи посіверіли.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Розоначити, -чу, -чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волоси. Вх. Лем. 462.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.