Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Ув. бешишище.
Воскрес, -су, м. Воскрешеніе. З невмирущими авторами «Марусі» та «Катерини» почали вже простувати до воскресу староруської бояновщини.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Нагріва́ння, -ня, с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится.
2) ж. Илъ.
Піклування, -ня, с. Заботливость. Піклування про нашого отамана і пана.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать.