Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Н. п. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч.
Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. І. 188.
Джинджури́стий, -а, -е. Кокетливый, франтовской.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.  
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Тягітнейка с. мн. ? Въ выраж.: зайти в тягітне́йка. Забеременѣть. Єго княгинейка зайшла в тягітнейка. Гол. І. 90.