Більший, -а, -е. Сравн. ст. отъ прил. великий.
1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Він (дощ) ще більший піде.
2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Ум. більшенький. Більшенький шматочок. Діточки.... которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають.
Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Догрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. догрома́дити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (сѣно).
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Поле німіє. Біль німіє трохи.
Пооб'їжджати, -джа́ю, -єш, гл. = пооб'їздити.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея.
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ.