Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утішка

Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШКА"
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена. Шух. І. 148.
Каглянка, -ки, ж. Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила. Ном. № 9165.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.
Тімня, -ня, с. = тім'я. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.