Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Ковальчик, -ка, м. 1) Ум. отъ коваль. 2) Птица: пищуха, Certhia familiaris. Вх. Лем. 480.
Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Опасувати, -сую, -єш, сов. в. опаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Опоясывать, опоясать.
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Кв. І. 134. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка! Чуб. V. 647. 2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. МУЕ. III. 159. Розсадили казан. Харьк. у.
Святешний, -а, -е. Праздничный. Шевч. ІІ. 216.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.