Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Кіев.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Черниг. Рід його благий осягне займом землю. К. Псал. 57.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2)бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.
Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl. ЗЮЗО. І. 120.
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Чавун, -на, м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ком. II. 18. Ум. чавунець. Драг. 425.