Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
Закачурити, -рю, -риш, гл.хвіст. Спить кольцомъ хвостъ. Пес закачурит Хвіст як обарянец. Вх. Лем. 415.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. МВ. ІІ. 53. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими. Стор. II. 181.
Ледащи́ця, -ці, об. Нерадивый, нерадивая, негодникъ, негодница, негодяй, негодяйка. Ходила б у білому, дак скажуть — чепуриться, ходила б у чорному, дак скажуть — ледащиця. Мет. 279. Ум. ледащи́чка, ледащи́ченька. А Нечипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що. Кв. І. 233. Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька. Грин. III. 381.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. І. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. І. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Н. п. Ще він грімить, а вже стріла майнула. К. Іов. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Шевч. 168. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула. Чуб. V. 640.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова. Черниг. у.  
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить. Желех.