Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків.
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати.
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Слідком нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к.
Тонісічкий, -а, -е. = тонісінький.