Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий. О. 1861. X. 37.
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати. Верхнеднѣпр. у.
Позір, -зору, м. 1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї. Волч. у. 2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. Пирят. у. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо. Волч. у. 3)дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать. Вх. Лем. 452.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Пропитувати, -тую, -єш, сов. в. пропита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. Чуб. V. 487. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Г. Барв. 527. (Н. п.). Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Г. Барв. 287. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Г. Барв. 56. Пропитує..., чого лист той вернувся. Г. Барв. 508.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.