Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Огулитися, -люся, -лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Лебед. у. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився. Рудч. Ск. II. 276.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.