Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.
Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр. Шух. І. 91, 87.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Канев. у. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить. Харьк. г.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький. Гол. IV. 464.