Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Канава, -ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595.
Ма́ще́ний, -а, -е. Масляный, облитый масломъ или саломъ. Їв там пироги з сиром, картоплю мащену. Екатерин. г.
Наказа́ти Cм. наказувати.
Націлуватися, -луюся, -єшся, гл. Нацѣловаться. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265. Вже й націлувався, вже й намилувався, як у саду соловей да й нащебетався. Грин. III. 171.
Полянки, -нок, ж. Порода вишень. Богодух. у.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Тарахкати, -каю, -єш, гл. Стучать, ударять, грохотать. Тепер собі тарахкай із гармат. К. ПС. 147.
Убовтатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Хапанка, -ки, ж. 1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий. Грин. II. 183. 2) Взятка. 3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка. Ном. № 13264.