Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Н. п.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Зумисне нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Попортяний, -а, -е. = портяний. Гол. Од. 55.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Грин. ІІІ. 587. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся.... Гол. І. 235.
Шершебка, -ки, ж. = шерстебка.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. О. 1862. І. 72. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати. Ком. Р. І. 15.