Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Гоня́йло, -ла, м. Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ плаз. Ив. 19.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ. Вх. Пч. II. 13.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.
Повідсихати, -хаємо, -єте, гл. Отсохнуть (во множествѣ).
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Стуга 1, -ги, ж. 1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406. 2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори. Вх. Зн. 76.