Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.
Заквасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запереть, посадить. Закували хлопця молодого та в тюрму заквасували. Шевч. 454.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Приготуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Приготовиться.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.