Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Великогрішниця, -ці, ж. Большая грѣшница. Замолоду ся жінка великогрішниця була: дитину свою занапастила.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко.
Нами́слити Cм. намислювати.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь.
Потребизна, -ни, ж. Потребность, нужда Хто мав при собі гроші, складав у громадську скарбовню на народні потребизни.
Розгладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. розгладитися, -джуся, -дишся, гл. Разглаживаться, разгладиться, стать гладкимъ.
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).
Цісарева, -вої, ж. Императрица, жена императора.