Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засиса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Засасывать. 2) Жалить, кусать (о змѣяхъ). Хто буде цю молитву знати... Не буде звір його поїдати, не буде гад його засисати. Грин. III. 151.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини. Голов. І. Вступл. 725.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Чуб. II. 601. Повдягалися йти до церкви. Славяносерб. у.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Пупок, -пка, м. 1) = пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала? Мет. 263.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Умітенінко, -ка, с. = уметене подвіренько. Сл. умітати и подвіренько. На вмітенінку красно вметено, красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.