Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віяльник, -ка, м. Вѣющій, зерно. Аф. 351.
Кайстра, -ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру. Рудч. Ск. і. 28.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Мацапу́рів, -рова, -ве Принадлежащій мацапурі. Мацапурова невіра (брань). Ном. № 3562.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче. Вх. Зн. 46.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство. Желех.
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.
Сокупний, -а, -е. Совмѣстный. Ой лучче нам, подружечко, сокупного жениха мати. Мил. 117.