Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.  
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = жва́кати.  
Закла́дини, -дин, ж. мн. Закладка, основаніе (зданія), также и пиршество по этому поводу. Чуб. VII. 376. Нехай піде позве людей на закладини. Рудч. Ск. І. 92.
Зморгнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигнуться. Поставим вона йому вечерю, зморгнулись одно на одно: є мов. Рудч. Ск. II. 165.
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Позціплювати, -люю, -єш, гл.зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Шаф.. Cм. шахв..