Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Чуб. V. 901. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого. МВ. І. 144.
Дурк, -ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. ду́рки роби́ти = дуркати. Вх. Лем. 412. Cм. туркіт.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. О. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Левиц. І. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати. Левиц. І.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія. Черк. у.