Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться. Ном. № 2011.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Окадькуватий, -а, -е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий. Новомоск. у.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка. Котл. Ен. 1. 7.
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Мнж. 33. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.