Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Неділешній, -я, -є. = недільний. А хто буде панотцевого неділешнього обіду дожидати. Макс. (1849). 82.
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Приспанка, -ки, ж. Наложница, любовница. Вх. Зн. 56.
Ретельний, -а, -е. Аккуратный, точный. Подольск. г.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.