Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідніти, -нію, -єш, гл. = біднійшати.
Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis. ЗЮЗО. I. 115.
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. Ном. № 3576. З шуму став ирод-чорт. Гн. II. 217. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод. Шевч.
Мохна́тий, -а, -е. Мохнатый; пушной. Звір мохнатий. Яка вона мохната, така невістка багата О. 1862. IV. 37.
Позасватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ).
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Урядування, -ня, с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное).