Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіркати

Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРКАТИ"
Бортак, -ка, м. Болванъ, пентюхъ, остолопъ. Вх. Лем. 393.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Пеньок, -нька, м. 1) Ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Тупкати, -каю, -єш, гл. 1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.