Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Жи́молость, -ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. І. 127.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Мишолі́вка и мишоловка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Вх. Лем. 251. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка. Конст. у.
Пошанівля, -лі, ж. = пошанівка. Як би у пошанівлі держав, то було б до віку хати. Н. Вол. у.
Присідка, -ки, ж. = поверхниця 2. Вх. Зн. 61. Шух. І. 79.
Прослужити, -жу, -жиш, гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. стяжка, стяжечка.