Відлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). А тепер я заручена, од челяді одлучена. відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Заметився страшною пошестю.
Злупок, -пка, м.
1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка.
2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Столик, -ка, м. Ум. отъ стіл.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру.
Укуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. укупи́тися, -плюся, -пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта.
2) — у парубки. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ вл, ихъ среду.