Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Над Летою бездонною та каламутною. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила?
2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись.
Квас, -су, м.
1) Кислота.
2) Квасъ. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас.
3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського.
4) Также квас шевський. Квасъ для выдѣлки кожъ. Ум. квасо́к.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити.
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Пробарствовать.
2) Процарствовать.
Псярник, -ка, м.
1) = псяр.
2) Раст. = молочай, Euphorbia.
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема.