Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Гуля-гуч! меж. Крикъ, которымъ гонять гусей.
Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Нащо мою збентежив дочку?
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла.
Обляшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обля́шитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиваться, ополячиться.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Уліжно нар. Удобно для лежанія. Хоч не в'гжно, так уліжно.
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.