Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти. О. 1862. VIII. 49.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Перський, -а, -е. Персидскій. Засвітила звізда перському царьові. Гн. І. 63.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.