Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. Мнж. 127. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся. Черк. у.
Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Проголювати, -люю, -єш, сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.  
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. Фр. Пр. 191. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).