Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Пішов, як рак по дріжджі. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі.
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря).