Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Брусок, -ска, м.
1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Достав Панас сокиру та брусок.
2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями.
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою.
Пирснути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води.
2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто
3) Фыркнуть.
Похваленство, -ва, с. Угроза. — робити. Угрожать. Тепер похваленство робе — уб'ю, каже.
Продратися, -деруся, -ре́шся, гл. = продертися. Я пролізу, продеруся до дівчини в хижу.
Спуховисто нар. = спухово. «Ви ж, хлопці, навозіть льоду так, щоб і зверх ями було». — А звісно, так. Треба наложить його спуховисто.
Черваковитий, -а, -е. = червивий. Черваковитий оріх.