Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Ґе́дзик, -ка, м. Ум. отъ ґедз.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір. Чуб.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. натруюдити.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Скотинюка, -ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку. ХС. III. 60.
Хвощ, -ща, м. Раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б)зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121.