Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бецяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. испражняться. Вх. Лем. 391.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. І. 98. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть. Федьк.
Знарядити Cм. знарязкати.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества. Поп. 68.
П'ятерик, -ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). Желех. 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. Харьк. г. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. Сим. 143. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка. Вас. 181.
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.