Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Лежухові Бог долю дає. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину.
Магистра́тський, -а, -е. Относящійся къ магистрату. Осіли на рангових, або на магистратських та на чернечих грунтах. Мовник магистратський.
Піддимка, -ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Цибуля піддимка — засушка. Зелена піддимка розрослася.
Проговіти, -вію, -єш, гл.
1) Проговѣть.
2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Ум. частокі́льчик.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.