Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник.
Горобчи́ха, -хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а потирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари.
Обмахало, -ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность.
Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив.
Прабаба, -би, ж. Прабабушка.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Ум. сно́зик.
Справжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.